ПЕЛЮХ КРИСТИНА ОЛЕКСАНДРІВНА

/Files/images/psiholog/фото психолог.jpg

ПРАКТИЧНИЙ ПСИХОЛОГ

Стаж роботи - 4 роки, освіта вища

Харківський Національний Університет

В.Н.Каразіна

Кваліфікаційна категорія - "спеціаліст II категорії"

ГРАФІК РОБОТИ

Понеділок - П'ятниця 8.00-17.00

Перерва 13.00 - 14.00

Особистий прийом практичного психолога

Вівторок 8.00- 9.00

Четвер 15.00-17.00

Електронна адреса :pelyuhkristina@gmail.com

ПРИОРІТЕТНІ НАПРЯМКИ ДІЯЛЬНОСТІ

1.Психологічний супровід творчого розвитку дітей старшого дошкільного віку під час ігрової діяльності .

2.Робота з дітьми, які потребують додаткової психолого-педагогічної уваги.

3.Підвищення психологічної культури та компетенції серед учасників освітнього процесу.

4.Діагностика рівня розвитку психічних процесів та особистісного розвитку у дітей.

/Files/images/psiholog/Рисунок3.jpg/Files/images/psiholog/фото психолог.jpg /Files/images/psiholog/Рисунок5.jpg /Files/images/psiholog/Рисунок7.jpg

Зміст роботи психологічної служби

І. Діагностична робота.

1.Вивчення самопочуття дитини у групі та рівня її адаптації до умов ЗДО.

2.Визначення міжособистісних відносин дітей в колективі.

3.Виявлення дітей, які потребують особливої психолого-педагогічної уваги.

4.Вивчення стану готовності дітей до навчання в школі.

5.Оцінка психологічного клімату в педагогічному колективі.

6.Вивчення особливостей дітей, їхніх інтересів, рівня розвитку, пізнавальних процесів.

ІІ. Консультативна робота.

1.Індивідуальне консультування батьків та педагогів.

2.Групові консультації для батьків, вихователів.

ІІІ. Корекційно-відновлювальна та розвивальна робота.

1.Заняття з розвитку пізнавальних процесів.

2.Індивідуальні заняття з дітьми «групи ризику».

3.Заняття з підготовки дітей до школи.

4.Заняття з підвищення адаптації дітей.

ІV.Просвітницька робота.

1.Виступи на педрадах та батьківських зборах.

2.Профілактична робота

3.Розповсюдження знань про вікові особливості дитини, про методи педагогічного впливу на особистість дитини.

V.Організаційно- методична робота психологічної служби.

1.Планування роботи

2.Складання звітів про виконану роботу.

3.Робота з літературою та в мережі Інтернет.

4.Планування психодіагностичного дослідження.

5.Підготовка до виступів на батьківських зборах, педагогічних нарадах, семінарах для педагогів та батьків.

6.Надання керівнику закладу у зазначені річним планом терміни результати психодіагностики.

7.Поповнення спеціальними матеріалами куточка психологічної служби.

8.Розробка рекомендацій для батьків та вихователів.

Коли потрібно звертатися до практичного психолога?

Якщо Вас, щось тривожить у дитячій поведінці.
Якщо проблема не розв'язуеться тривалий час.
Якщо Вас, щось тривожить у дитячій поведінці ,але Ви не розумієте причину.
Якщо у Вас є сімейні проблеми, і це відображається на дитині.

Телефони довіри та гарячі телефонні лінії, що доступні мешканцям Харкова

/Files/images/psiholog/954b114f-7db4-4bb0-8bca-97f8ac0afbeb.jpg

/Files/images/psiholog/a16b017e-0b9e-46f3-b953-687a39715627.jpg

/Files/images/булинг.jpg

ЗУПИНЕМО БУЛІНГ РАЗОМ!

Що робити, якщо ваша дитина агресор або потерпає від агресивної поведінки інших дітей?

Що таке булінг?Булінг (bullying, від анг. bully – хуліган, забіяка) – це агресивна і вкрай неприємна свідома поведінка однієї дитини або групи дітей стосовно іншої дитини, що супроводжується регулярним фізичним і психологічним тиском.67% дітей стикалися збулінгом в школах в тих чи інших проявах.

Булінг буває:

· фізичний: штовхання, підніжки, зачіпання, бійки, стусани, ляпаси, «сканування» тіла, нанесення тілесних ушкоджень;

· економічний: крадіжки, пошкодження чи знищення одягу та інших особистих речей, вимагання грошей;

· психологічний: принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, міміка обличчя, поширення образливих чуток, ізоляція, ігнорування, погрози, жарти, маніпуляції, шантаж;

· сексуальний:принизливі погляди, жести, образливі рухи тіла, прізвиська та образи сексуального характеру, зйомки у переодягальнях, поширення образливих чуток, сексуальні погрози, жарти;

·кібербулінг: приниження за допомогою мобільних телефонів, інтернету, інших електронних пристроїв.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА АГРЕСОР

· Відверто поговоріть з дитиною про те, що відбувається, з’ясуйте мотивацію її поведінки; МАЄШ ПИТАННЯ? – Уважно вислухайте дитину, з повагою поставтеся до її слів.

· Поясніть дитині, що її дії можуть бути визнані насильством, за вчинення якого наступає відповідальність.

· Чітко і наполегливо попросіть дитину припинити таку поведінку, але не погрожуйте обмеженнями і покараннями. Повідомте їй, що будете спостерігати за її поведінкою.

· Зверніться до шкільного психолога іпроконсультуйтеся щодо поведінки своєї дитини під час занять – агресивна поведінка і прояви насильства можуть бути ознакою серйозних емоційних проблем.

Пам’ятайте, дитина-агресор не зміниться відразу! Це тривалий процес, який потребує витримки і терпіння! Доки дитині не виповнилось 18 років, відповідальність за її вчинки несуть батьки.

Якщо ваша дитина порушує права іншої дитини, вчиняючи над нею насильство (булінг),батьки можуть бутипритягнуті до адміністративної, кримінальної або цивільної відповідальності.

ЯКЩО ВАША ДИТИНА СТАЛА ЖЕРТВОЮ БУЛІНГУ

· Зберігайте спокій, будьте терплячими, не потрібно тиснути на дитину;

· Поговоріть з дитиною, дайте їй зрозуміти, що ви не звинувачуєте її в ситуації, що склалася, готові її вислухати і допомогти;

· Запитайте, яка саме допомога може знадобитися дитині, запропонуйте свій варіант вирішення ситуації;

· Поясніть дитині, до кого вона може звернутися за допомогою у разі цькування (психолог, вчителі, керівництво школи, старші учні, батьки інших дітей, охорона);

· Повідомте керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася, і вимагайте належного її урегулювання;

· Підтримайте дитину в налагодженні стосунків з однолітками та підготуйте її до того, що вирішення проблеми булінгу може зайняти деякий час.

У разі, якщо вирішити ситуацію з булінгом на рівні школи не вдається – повідомте поліцію! Захистіть свою дитину від цькування!

ЯКЩО ВИ СТАЛИ СВІДКОМ БУЛІНГУ

· Втрутитися і припинити цькування – булінг не слід ігнорувати;

· Зайняти нейтральну позицію в суперечці – обидві сторони конфлікту потребують допомоги, запропонувати дітям самостійно вирішити конфлікт;

· Пояснити, які саме дії Ви вважаєте булінгом і чому їх варто припинити;

· Уникати в спілкуванні слів «жертва» та «агресор», аби запобігти тавруванню і розподілу ролей;

· Повідомити керівництво навчального закладу про ситуацію, що склалася і вимагати вжити заходів щодо припинення цькування.

Пам’ятайте, що ситуації з фізичним насильством потребують негайного втручання!

Кiлькiсть переглядiв: 929